Фразочка тижня

32. "В теорії немає різниці між теорією і практикою. А на практиці - є!", з книжки Джека Кенфілда (08.06.2012).

Всі фразочки

Так… радіо

Слухать радіо (Русский Рок онлайн)
Проект 365 (Мої 365)
26
Лют

Мої 365. 11-та неділя (20.02.2012 — 26.02.2012)

Главная » Мої 365 » Мої 365. 11-та неділя (20.02.2012 — 26.02.2012)

Тиждень 11-й. Шось не то. Герпес вискочив, робота не ладиться, основний клієнт з квітня звалює, сил вистачає — але запалу немає, ... Щось не так. І не то, шоб до дому захотів. Ні. Просто знов оці питання авітамінозні: а для чого? а навіщо? а кому це треба? А мені це треба! Треба робити ще більше. Треба, як казав один самогонщик з Фразочок тижня «Шось дєлать». А якщо точно, то він казав так: «Якщо шось деєлать — шось буде, якщо нічого не дєлать — нічого не буде».  Йдемо далі. Буду ШОСЬ дєлать.

 Колаж з подій 11-го тижня!

{Щоб чіткіше і якісніше розгледіти — клацніть по фотографії!}
[це стосується всіх фото на сторінці]

В двох словах: Працюю багато, толку мало.

Музика тижня:  Біллі-з бенд – Зимний сон (майже Алсу) — усе внизу.

З цікавого за недільку:

  • біографія Аль Капоне і Лаккі Лучіано. Взагалі історія мафії Америки зацікавила;
  • хунхузи — ще одні головорізи, тільки якісь китайські;
  • перемови з директором Автомеханіки і АМ-Технології, Тітенко Сергієм Володимировичем. Дуже розумна людина. Поважаю. Працюємо давно. 

Але не можна мені вічно «сидіти» на одному ключовому. І це колись мало статись. Ну, що ж... Об`єктивно. З квітня цього року в мене немає двох ключових клієнтів, що давали основний прибуток. Поки що невідомо, добре це чи недобре. В будь-якому разі, це ще більше спонукає до дій. Але інколи ще й землю з під ніг вибиває...

Здається треба сідати за складання резюме. Блін. Хоч бери, да в хунхузи записуйся. )))
Значить план такий. За березень заробити на Китай (остачу — 600 долларів + на покупки і подарунки) і на квітень. За травень розвити і розкручувати всі свої проекти (Я — Автомеханік, Вед-Інвайт, вСЕЛІ). Витримати літо. Якщо потрібно, продати машину, щоб добудувати гараж і офіс на гаражі. Переселитись, жити і будуватись далі в Рожівці.

З осіні — або наймана праця, або мої працюючі проекти. Або і те і інше.

  • в нашій історії багато смішного — веселого мало;
  • Олег розповів, що до мене (до моєї ідеї побувати у містах) троє уліньців з інших міст грозились на місяць приїхати пожити, потренуватись в Дніпропетровську. Але так і не наважились. Я, зі своєю робочою «експедицією» по містам України —  перший )));
  • заніматєльно, як кажуть французи, але факт: квитки у Львів з Дніпропетровська і зі Львова в Київ я купляв в різних місцях... і з різницею в місяць. Цікаве те, що в мене в обох квитках значаться - 7 вагон і 21 місце. Й в ту сторону, й зворотньому напрямку. Збіг? Чи це щось значить? І що б це могло означати?

Що порадувало, надихнуло:

  • трішки розбавило — зробив банери для ЛТУ. самому подобаються. виклав на сторінку про флаєри і банери для ЛТУ;
  • за місяць проживання в Дніпрі я встиг і понароблював стільки, скільки дома зробив би може за два-три місяці. Тобто, середовище «келії» спонукає прискорюватись і не відволікатись. «Харашо, что приехал!»

Кожен день.

Понеділок. 20 лютого 2012 року. Побачення зі стовбами Дніпропетровська.

І так теж пробую. Стовбова реклама. Обвішав пів-Дніпропетровська. ))) Зате є чим зайнятись вечорами. Плеєр, пачка листівок і клей ПВА. І, забігаючи наперід, — цей вид реклами тут не працює. (( Навіть мої особисті знайомства з директорами і адміністраторами — поки що — не спрацювали. )))

А ще я сьогодні подивився фільм «Камінь». Так, той, що з Сергієм Свєтлаковим з «нашої раши». Серйозний фільм. Можна подивитись. А ще — 12 серія 8-го сезону серіалу «Доктор Хауз». Дуже сподобалась. Про вибір, боротьбу і непорозуміння в любові і між любовью до людини і любовью до Бога.

Вівторок. 21 лютого 2012. Фото на візу до Китаю.

Окрім того, що домовляю квартиру у Львові, попутно займаюсь підготовкую документів для виїзду в Китай на 15 діб. От зробив фотки для візи. Приготував 150 долларів на візу.

 

А квартира у Львові вже коштуватиме мені не 3500, а 4000 грн. Чухатись треба менше і бігати менше за більш дешевими варіантами. Наука.

А увечері зварив суп з пельменями і зробив «відро» гречки з заправкою. Смашненно вдалося.

Також походив по кафешкам, ресторанчикам, фірмам що пропонують організацію свят. Познайомився з адміністраторами, поговорив про співробітництво. Уночі — інший вид реклами. Стовбовий. І сьогодні ще пішов поклеїв оголошення. По дорозі заходив також в паби і кафешки. В одному з пабів грала та музика що мені сподобалась і стала музикою цього тижня — Billy's band («Значит наступила зима»). А ще у цієї групи класна пісня «Немного смерти и немного любви».  а також, пісня «Дорожная». Остання, мабуть більш точно передає настрій моєї 11-ї неділі. Тож, розміщу і неї в блоці коментарів. Класна музика.

Середа. 22 лютого 2012. І в сніг, і в непогоду — рекламу роздаю народу.

Старий знайомий з минулої 10-ї неділі проекту Мої 365. Але в моїй шапці і з моєю рекламкою. Допомагає )))

Такий от пам`ятник є в Дніпропетровську.

А день був насиченим: інтервью для проекту "Я — АвтомеханіК на підприємстві «ЯШИНА», купив квиток в зворотньому напрямку, тобто додому —  зі Львова до Києва на 25-те березня (а значить, 26-го березня у 7.19, я маю вийти з 7-го вагону 100-го поїзда на перон київського вокзалу), організував металопластикові вікна для гаражу і офісу в Рожівці. І я, таки, купив квиток на суботу в театр «Крик» (останнє з місць, де я хочу і встигну побувати в Дніпропетровську за цей місяць). Увечері, старі знайомі — стовби. )))

Переговори з моїм основним клієнтом — директором компанії Автомеханіка.  Настрій капут. Але все справедливо.

Четвер. 23 лютого 2012. З Днем Армії і Днем Захисника. А правильно — З Днем Радянської армії і військово-морського флоту.

Це свято тих, хто служив в Радянській армії. Тож, поздоровлюю всіх і в першу чергу свого Батька. Па, вітаю. Я так і не дозвонився тобі сьогодні, щоб поздоровити.

А в Дніпрі, після тренування, ми скромно почаювали.

Чай і душевна компанія. А що ще треба?

Пятниця. 24 лютого 2012. Подарунок на 23-тє.

То працюю, то сплю. Прийшов мені подарунок на 23-тє. Ось він.

Поки що думаю, який натяк в цьому подаруночці... Зразок... який зразок? піддослідний? чи той, що «руками не трогать»?
Знаючи авторку подарунку,... скоріш за все — другий варіант. Руками не трогать! :) 

 Без поясненнь і інструкцій по використанню)))

Субота. 25 лютого 2012 року. Масляна в Дніпрі.

А я пішов в театр «Крик». Це такий театр одного актора у Дніпропетровську. Один актор — це Михайло Мельник.
Чого пішов? Та, колись давно в журналі «Корреспондент»  аж цілі дві полоси було про цей тетр. Ще тоді я захотів піти. І от я тут.

Ну, що сказати... Нормально. Навіть, дуже добре. Спочатку, перших хвилин 15, незрозуміло. Думаєш, чи то тіпа Гришковець (просто він найбільш популярний серед моноспекталістів) чи що... А потім, коли вистава продовжувалась все більше і більше втягуєшся. 

Я дивився спектакль «Мутації» — сучасна інтерпритація твору Достоєвського «Сон смешного человека».

 

Можна сказати, що заради того, щоб подивитись якусь з вистав Михайла Мельника в театрі Крик можна навіть заїхати на вечорок в Дніпропетровськ (звісно ж, якщо ви любите театр). Тільки квитки тут продають принципово через касу.

Ще дядя Міша, після самого дійства, вийшов до публіки і просив дещо зробити. От і роблю. Люди, не говоріть «Дорожньо-транспортна пригода», — це вкрай невірно. Не може бути трагедія з розбитими машинами і, не дай Бог, жертвами — «Приключением» (саме так перекладається Пригода). Правильно казати «Дорожньо-транспортна подія».

До речі, хоча я не читав саме цей твір Достоевського, але був під враженням після перегляду мультфільму за мотивами. Мультфільм зняв Александр Петров. Технікою «Живопис на склі». Не втримався и вставляю з ютуба цей мультик для дорослих:

Якщо щось затронуло... рекомендую переглянути інші мультфільми Петрова. Вони більш кольорові. Дуже вражає.

А ще... відходячи від високого...  ще, радість маленька. Все ж таки є справедливість. Квартиру знайшли мені друзі у Львові. Прямо в центрі, вулиця Вірменська. І не 4000 грн, а 2000 грн з копійками за світло. Отак. Дякую Богдану з козацьким прізвищем — Жила. І Другу моєму — Валері (з козацьким прізвищем — Іванов))) що нас познайомив. Друзі — це сила.

P.S. Звонила мама. В Рожівці похорон. Померла моя двоюрідна баба Галя. Не встигаю приїхати провести бабу Галю в останню дорогу. Світла пам`ять.

Неділя. 26 лютого 2012. Поїхав я до Львову на філіжанку кави.

Про коВбасу теж не забув. Ооооось такий бутерброд зробив собі в поїзд. ))) 

 

Знову поїзд, знову в дорозі. Цей місяць багато чого мені відкрив. 

Щоб збільшити — потрібно клацнути на фото.

Дякую Дніпропетровську за теплий прийом і наснагу до всього, чим я тут займався.

------------------------------- 

Тиждень 11-й. До зустрічі, Дніпро. Я вже в дорозі, Львів.

Одинадцятий тиждень проекту «Мої 365». Шось не то... але...

Все так, як і має бути. Навіть,... якщо по іншому!


Про проект — «Мої 365»
«Краса в ДУШІ того, хто дивиться!»

Схожі записи:

Ал-бі-бек. Слово перед поїздкою в Карпати 2011
BUBA 2011: конкурс блогів. Підтримайте мій блог, якщо вважаєте його гідним високої оцінки!
Мої 365. 48-ма неділя (05.11.2012-11.11.2012)

Тільки для вас! В мене ще дещо є... На ту ж тему:

Мастерская интернет-технологий Wed-Invite
Метки: , ,    

Коментуйте вКонтакті

До запису "Мої 365. 11-та неділя (20.02.2012 — 26.02.2012)" Коментування вимкнено

  1. Наталья коментує:

    Андрюха, эта удивительная и неповторимая экспедиция в твоей жизни сыграет огромную роль. Немного позже ты это поймешь. А сейчас я от всей души желаю тебе принять все, как есть и отпустить. УСЁ будет хорошо!!!

    • Андрій Марченко коментує:

      Щоб відпустити, спочатку треба його спіймати. От як тільки зловлю — одразу ж відпущу. Наташа.)))

  2. stas коментує:

    А майонез около бутеров действительно натуральный? ибо сам брал, но есть сомнения. И не то, чтоб дислокация производителя смущала (макеевка)), но такого не бывает, чтобы среди кучи навоза ложка мёда лежала, по крайне мере у нас)

  3. i-Gor коментує:

    ...в продолжение плодов киноиндустрии. Ко дню двадцатому месяца февраля :) посмотри, при возможности, «Дежурный ангел» — небольшой, такой себе сериальчик.

    мне кажется он тебе кстати будет, к:

    1. случаев и аномалий не бывает

    2. уход из жизни...

    • Андрій Марченко коментує:

      Качнув вже. Подивлюсь як у винагороду. Скажу якось, шо про то думаю. А в фільмі «Камінь» мені особливо сподобався останній монолог героя Свєтлакова. Серйозні питання ставить. "Семья — это стая. Едим, только вместе. если оба едят не вместе — это не стая. Спим — отдельно. Во сне человек должен быть свободным. Секс на стороне исключается. Если устраивает, иди за мной! ")))

      • Андрій Марченко коментує:

        А чого ти подумав, що він мені буде кстаті??? Серіальчік? Шоу екстрасенсів і то більш відкриває.. Вибач.

  4. Євген))) коментує:

    Брат не падать духом, а торохтіть не треба, за домом трошечки сумуєш томущо дім це дім)))) Братан повертайся)

Про автора і цей сайт

Я - Андрій Марченко. А це мій особистий сайт. Це щоденничок одного рожівця - людини, родом з Рожівки, що народилась і живе в селі Рожівка, що на Україні. Я звичайний. Люблю свою землю, маю деякі скромні здібності і купу недоліків. Для чого цей сайт? Тут я збираю, по можливості, різні матеріали, а також веду свої записи-пам`ятки... такий собі літопис життя. Бо-ж, ще Джим Рон казав, що: "Цінним спадком для наших дітей є наші щоденники". Отаке.

----------------

Я - Андрій Марченко

Мене можна знайти ще й тут!

Свіжина …

Інші мої сайти і проекти

  • "Wed-Invite" Майстерня інтернет-технологій. Мій перший реально комерційний сайт.
  • "[в] СЕЛІ" Система сайтів сіл Броварського району
  • "Натур-Продукт" Інтернет-крамниця справжнього, натурального і екологічного.
  • "Сайт села Рожівка" Сайт моєї батьківщини, мого села Рожівка. Входить в систему сайтів [в] СЕЛІ.
  • "Я – Автомеханік" Інтернет-газета для автосервісу
  • Sunny: Wow, this is a great story. I really enjoyed it. Pulled me right in and I co1&8nl#d2u7;t let go. Has it been published anywhere? I like your Tweets, John, and have been noticing them for a while now. I happen to love stories that go beyond our daily lives and have action from other mysterious worlds. All...
  • Андрій Марченко: Дякую за респект і за уважуху дякую. Був поетом колись. І на мотику до Криму колись. Зараз так – все прозаїк да про заєк. )))
  • rum: Cлухай, чуваче! Та ти – Поет! Респект і уважуха!
  • Андрій Марченко: Багато версій місцеві аксакали, сидячи біля магазину, висовують. То, кажуть, можуть бути й свої недоброякісні елементи (є в нас такі підозрілі, не буду називати), або, таки, ті “строітєлі”, що взимку на сухарях сидять перезимовують в журавушці чи прилеглих. Але, коли минулого тижня в...

Контроль

Яндекс.Метрика