Фразочка тижня

32. "В теорії немає різниці між теорією і практикою. А на практиці - є!", з книжки Джека Кенфілда (08.06.2012).

Всі фразочки

Так… радіо

Слухать радіо (Русский Рок онлайн)
Проект 365 (Мої 365)
23
Кві

Мої 365. 19-та неділя (16.04.2012 — 22.04.2012)

Главная » Мої 365 » Мої 365. 19-та неділя (16.04.2012 — 22.04.2012)

Тиждень 19-й. Шансі-Пекін-Рожівка. Півтижня в Китаї, півтижня в Україні. Але головою ще в Пекінському натовпі, Шансійській пустелі і по Хебейським горам. Та, аж ніяк не вдома. Хоча фізично тілом — вдома. )))

Ніяк не звикну до 5-ти годин різниці. Не висплюсь. Але в життя впірнув одразу! Напочатку — давай дарувати всім подарунки, що привіз з Китаю. Щоб не забути. Найбільше досталось племіннику Владу. Це й повітряний змій у формі орла чи то ворона, а також набір для каліграфії зі спеціальним матеріалом.  Загалом, добре вдома!

Багато чого було за ці дві неділі. Все розповідав в минулих тижнях:

— «Перший тиждень у Пекіні»

— «Другий тиждень у Пекіні»

Колаж з подій 19-го тижня!

{Щоб чіткіше і якісніше розгледіти — клацніть по фотографії!}
[це стосується всіх фото на сторінці]

В двох словах: В гостях харашо, але вдома — краще!

Музика тижня: музика цього тижня — хітяра Алли Пугачової «Сто друзей» (дивитись і слухати — в коментах, як завжди)

Тиждень розділений!

Наче кавун, розрізаний на дві частини. Одна частина — в Китаї, друга частина — на Вкраїні милій.

З цікавого за недільку:

  • є така фраза «кто не имеет Учителя, тому учитель — бес»
  • кому медово-молочний, а кому «бабульками»;
  • треба глянуть фільм «Шось про вождя»

Що порадувало, надихнуло:

  • в Пекіні залишив 6-ь кілограмів. От що ананаси творять!
  • доки я скитався по Китаю, Дніпру та Львову, тут став декому потрібен. Декілька дзвінків по роботі;
  • я дома.

Кожен день.

Понеділок. 16 квітня 2012 року. Справжній Майстер

Раненько на швидкісний потяг. До столиці провінції Шансі — міста Тай Юань. Залізничний вокзал в Пекіні — це таке здоровенне шось. І це тільки один з ...

За сьогодні у нас три столиці: Пекін, Ши Цзя Чжуан і, власне, Тай Юань. До Тай Юаня на цьому самому швидкісному потягу 3 години. Швидкість 150-170 км/год. Відчув себе у вагоні Дніпровського експресу. Ніби їду з Дніпра до Києва і через 6-ть годин буду вдома. Захотілось додому.

Пролітали поля засіяні рисом. Бачили хутуни, страшніші за ті, що відвідали у Пекіні. Отепер і для мене Китай — не тільки Шаолінь, Джекі Чан і клітчасті сумки. Тепер і я маю хоч якесь уявлення про Китай і китайців.

Гори у них заманливі. Де-інде на горах проглядуються пагоди і інші споруди. Монастирі, мабуть. Оце б, на велосипеді помандрувати (як в одній з велопоїздок по Карпатам)...

Домчались до Тай Юаня за 3 години. Далі годину на автобусі. Нас зустрів Ван Лаоши. Ван Тай Чен — спеціаліст з Дай Цзя Сін І Цюань. Хароший дядько. Здоровенна поясниця, шия, сам корінастий, як маленький жирний краб.

Запросив він нас до себе додому. Нагодував, пригостив горілкою шансійською — 68 %. Кріпезна. Побалакали, познайомились ближче, відчули і прийнялись до ушунівського спілкування. Ван Тай Чен — майстер високого рівня. Більше не розкажу. Секретики :)

 

 {Щоб чіткіше і якісніше розгледіти — клацніть по фотографії!}

Ай, ладно. Умовили. Нехай. За 6-ть годин, що ми були в гостях нас подивились, себе показали. Обговорили методи Дзи Бень Гун дайського Сін І, методи кроків, трішки за техніку. Обсудили різність методів Дайського, Хебейського Сін І та Багуа.

Загалом, знайомство — відбулося! У Лінь побував на батьківщині Сін І.

А вночі, уже в Бейдзині, шашлики в антисанітарних умовах. Приїхали опівночі до кімнати... А тут... Дядя Гоша Пекінець з аутогемотрансфузією на спині. Добре що не з токсоплазмозом з першох серії нашої мандрівки. :)

На час проживання в Пекіні рубрика під назвою «Китаєць дня». Китайці різні. Є смішні, добрі, злі, серйозні, ділові... Думка – дуже проста. Кожен день – фотка якогось китайця, що чимось виділився, сподобався чи розсмішив.

Китаєць дня

Сьогодні в номінації... Шансійський дідок з ТайЮаня. Такий «пожований» життям дядько...

  Вівторок. 17 квітня 2012. Голова!

Трішки Лян Сі зранку.

Ді Лаоши «загорнув» мені ще й 7-му та 8-му доріжки на дорогу. І що з усім цим добром робити? Якщо лянсішити все, що мені за останні чотири роки дано — й дня щодня не вистачить. А треба ж, ще й 500 разів на день Лань На Джа штирхати (до речі, вже засікав час. виходить 100 разів за 5 хвилин). Треба продумати як і тепер при всьому цьому продовжувати «многа трєнєровацца» і  бути успішним в інших сферах життя. І в військовому і в цивільному.

Останнє тренування пройшло. Завтра — до Укелань Го. Остання лапша у наших улюблених лапшичників.

День пішов на те, щоб докупитись, помитись, прибратись, побритись, приготуватись. Псіхонув і докупив собі до колекції інших кольорів бейсболок. Зараз вже розумію, що мало купив. Колекція потихньку розходиться. Всі просять собі кепочку. Жовта — для брата Сєрьоги (завжди згадую нашу з ним поїздку по Криму на мотиках), синенька — не скажу кому, коричнева для мого уліньського брата Валери з Дніпра (хіба можна відмовити Брату з Кривого Рогу, котрий приймав мене у себе вдома). Собі залишу все ж, червону, чорну і білу.

Головне, голову не згубити. :)

Китаєць ЗАВТРАШНЬОГО дня

Вранці раненько ми виїзджали до аеропорту. А біля нас на зупинці терся ось цей падло-китаєць. Якесь притрушене дитя Пекіну...

 Середа. 18 квітня 2012. Переліт

Переліт: Бейдзин — Москва.

Зідрали з нас 150 у.о. за палки для списів — перевищення сумарних габаритів, кажуть. Одним словом — китайці. Вартість палок значно зросла. Але, що тут поробиш. У нас дерева з такими властивостями не знайдеш. Тільки біла китайска верба чи ясень. Ех...

 

В польоті подивився фільми: «Анонімус» (альтернативна версія про те, хто ж насправді писав всі вірші під підписом Шекспір), трішки фільму про Аль Копоне і послухав аудіокнигу Толстого «Крейцерова соната». Трішки побалакали з Володею про різне. Я, місцями, як той Шаріков (особливо за Крейцерову сонату) —  "Да, не согласен я. С обоими!" (зрозуміють ті, хто читав або памятає Собаче серце).

На Берлін,... на Пекін... На Москву!

В Шерематьйого чекали 6-ть годин. Політ в літаку Москва-Київ — як поїздка піздньої осені у вантажному автомобілі на гору Драгобрат. Але ж, долетіли. Хоча й пізно.

Коля завіз додому. В 23.30. А тут... Борщ, картопля, наші овочі. Які там Цзяо цЗИ, Бао Цзи і їхні тофу разом взяті.

Четвер. 19 квітня 2012. Китайці дня.

Вранці раненько відвіз друзів до залізничного вокзалу. В цей раз не бейдзінського, а київського. Провів, попрощався до нових зустрічей.

 Китайці дня! :)

А далі потрібно в життя занурюватись. День пройшов у зустрічах і розповідях. Є люди, котрих не відправиш на блог, сказавши «Читайте на сайті, там все є».

Розповідав свої враження, розфарбовані емоціями батькам. Перші слухачі. Ним достається завжди саме «смачненьке», найсмачніше і найсоковитіше.

Але й без обломів не обійшлося. Перший з чаями. Приніс Антону в подарунок чай, що мені сподобався більше за всі — Те Гуан Інь. Той, що з молочно-медово-польовим ароматом і віддаленим присмаком. Антон заварив, спробував і каже «Пахнєт бабушкамі». Отакого тобі...

Налив батьку увечері горілки китайської (ананасівки), а батько каже «як наша малясиха (найгидша з наших самогонок)».

Ех, буду розкладати речі і розсортовувати подарунки. Вже й не знаю, з такими історіями, кому що дарувати...

Пятниця. 20 квітня 2012. Знову в планах і приємних турботах. Знову на землі. і на Землі.

Чай відтепер у мене тільки свіжий. З Китаю. Сам привіз. П`ю зранку і згадую. Кайфові були дві з половиною неділі.

Ще цей день і два наступні на роздачу подарунків, а потім — працювати, заробляти, будувати.

Наш новий тракторець.

Вирішив мимохідь відкладувати гроші на iPAD 2 WiFi 32 Gb. + 3G дорожче на 1000 грн. Не бачу сенсу, бо можна купити спецыальний ґаджет фірми ZTE за 800 грн окремо. Думаю, це придбання значно зменшить навантаження на мої компьютери і використання ноутбука в два рази.

Вдень випробовували мотоблок, спробували запускати повітряного змія. Святкували День народження Женьки Феда. Прокричали з Артуром пісню «Есть в графском парке черный пруд...»

От вже й в нашому часовому поясі.

Субота. 21 квітня 2012 року. Повітряний змій.

Погода мінлива. То вітер, то дощ, то хмари, но сонечко. То й, вирішили ми спробувати запустити змія повітряного. Вдалось, але слабенько. Потрібно чекати на сильніший вітер.


А змій — знатний, криластий.

Неділя. 22 квітня 2012. Зустріч з Другом.

Валік — друг дитинства з Пухівки. 

 ------------------------------- 

Тиждень 19-й. Бейдзин-Рожівка

Дев`ятнадцятий тиждень проекту «Мої 365». На землі. і на Землі. :)

але, Все так, як і має бути. Навіть,... якщо по іншому!


Про проект — «Мої 365»
«Краса в ДУШІ того, хто дивиться!»

Схожі записи:

Проект "Я - Автомеханік" [+ стратегії]
Проект ЛТУ [+ стратегії]
Мої 365. 8-ма неділя (30.01.2012 - 05.02.2012)

Тільки для вас! В мене ще дещо є... На ту ж тему:

Мастерская интернет-технологий Wed-Invite

Коментуйте вКонтакті

Навигация

До запису "Мої 365. 19-та неділя (16.04.2012 — 22.04.2012)" Коментування вимкнено

  1. Наталья коментує:

    Жизнь прекрасна и удивительна, а именно такими людьми, как ты Андрей!!! Твоя целеустремленность, настойчивость плюс энтузиазм и самобытность приятно удивляют и вызывают у меня уважение.Улыбаюсь, просматривая фото и читая твои статьи Замечательно, когда человек знает, чего он хочет и идет к этому. Может не так быстро, как хочется, но у тебя, Андрюха, все будет в жизни ОТЛИЧНО!!!

Про автора і цей сайт

Я - Андрій Марченко. А це мій особистий сайт. Це щоденничок одного рожівця - людини, родом з Рожівки, що народилась і живе в селі Рожівка, що на Україні. Я звичайний. Люблю свою землю, маю деякі скромні здібності і купу недоліків. Для чого цей сайт? Тут я збираю, по можливості, різні матеріали, а також веду свої записи-пам`ятки... такий собі літопис життя. Бо-ж, ще Джим Рон казав, що: "Цінним спадком для наших дітей є наші щоденники". Отаке.

----------------

Я - Андрій Марченко

Мене можна знайти ще й тут!

Свіжина …

Інші мої сайти і проекти

  • "Wed-Invite" Майстерня інтернет-технологій. Мій перший реально комерційний сайт.
  • "[в] СЕЛІ" Система сайтів сіл Броварського району
  • "Натур-Продукт" Інтернет-крамниця справжнього, натурального і екологічного.
  • "Сайт села Рожівка" Сайт моєї батьківщини, мого села Рожівка. Входить в систему сайтів [в] СЕЛІ.
  • "Я – Автомеханік" Інтернет-газета для автосервісу
  • Sunny: Wow, this is a great story. I really enjoyed it. Pulled me right in and I co1&8nl#d2u7;t let go. Has it been published anywhere? I like your Tweets, John, and have been noticing them for a while now. I happen to love stories that go beyond our daily lives and have action from other mysterious worlds. All...
  • Андрій Марченко: Дякую за респект і за уважуху дякую. Був поетом колись. І на мотику до Криму колись. Зараз так – все прозаїк да про заєк. )))
  • rum: Cлухай, чуваче! Та ти – Поет! Респект і уважуха!
  • Андрій Марченко: Багато версій місцеві аксакали, сидячи біля магазину, висовують. То, кажуть, можуть бути й свої недоброякісні елементи (є в нас такі підозрілі, не буду називати), або, таки, ті “строітєлі”, що взимку на сухарях сидять перезимовують в журавушці чи прилеглих. Але, коли минулого тижня в...

Контроль

Яндекс.Метрика